- білястий
- рідко біла́стий, -а, -е.Трохи білий; білуватий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
білястий
Смотреть что такое "білястий" в других словарях:
щілястий — а, е. Який має багато щілин; із щілинами. || Який формою нагадує щілину; у вигляді щілини … Український тлумачний словник
білястий — (який має ледь біле забарвлення), білуватий, білявий … Словник синонімів української мови
білястий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
щілястий — прикметник … Орфографічний словник української мови
біластий — див. білястий … Український тлумачний словник
білявий — а, е. Який має світле волосся; біловолосий; прот. чорнявий. || Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий … Український тлумачний словник
сивий — а, е. 1) Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). || Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. || у знач. ім. си/вий, вого, ч.; си/ва, вої, ж. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення,… … Український тлумачний словник
шпаруватий — а, е. 1) Який має багато дрібних шпар; щілястий. 2) Те саме, що пористий … Український тлумачний словник
щілистий — а, е. Те саме, що щілястий … Український тлумачний словник
щілястість — тості, ж. Властивість за знач. щілястий … Український тлумачний словник
